![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Случайно наткнулся тут на полузабытую (я исключительно про себя) классику.
Кстати, в чем прелесть бумажных библиотек: полезешь что-то искать-разбирать, а там второй ряд, и под следующую полку книга втиснута, а это предыдущие поколения собирали, а эта книга тут вообще откуда?!
Из вау-шного: сборник повестей и рассказов зарубежных писателей о музыке и музыкантах, 1991; Зюскинд, Танидзаки, Моэм, Шоу, Сгорлон, Хильдесгеймер, Апдайк, Чапек, Гессе и т.д. и т.п.
Но интересно даже другое. Лет так 6-7 назад я купил сборник научно-фантастических повестей и рассказов о музыке, то же издательство, 1989(!)
Связь поколений и времён!
Кстати, не вставь я в пост эту лирику, не пошел бы проверять выходные данные и просто сослался бы на тематическое совпадение (а то и лишь на занятную книгу), не осознав, что это серия одного издательства.
Вот так вот.
Или вот, "Средневековые рыцарские романы о троянской войне по русским рукописям XVI-XVII веков", «Наука», 1972. Офигеть!
Но вообще этот пост писался совсем о другом. За культуру и за политику, так сказать. Вроде и повода особо нет, но сетевые баталии патриотов, националистов, историков, других патриотов-националистов-историков, правильных патриотов-националистов-историков, настоящих — ну, вы поняли — всё равно не стихают, а классика тем и хороша, что вовсе не нужно повода, дабы её вспомнить, классика же. Так что просто пусть будет.
ДЕЩО З УКРАЇНОЗНАВСТВА
I. Спеціально для русотяпів
Кілька популярних лекцій з українознавства спеціально для тих людей, що досі ще цією справою не цікавилися, не цікавляться i не цікавитимуться...
Що таке Україна?
Україною зветься "искони русская земля. - Малая Русь, где все обильем дышет"...
Розляглася вона на просторах Харківської, Полтавської, Чернігівської губерень, Новоросії i Юго-Западного краю.
Це Велика Україна. Крім того, до України ще належать: Червона Русь, потім Прикарпатська Русь, Угорська Русь i взагалі всіляка така Під'яремна Русь.
От, значить, Мала Русь плюс Червона Русь плюс Угорська Русь плюс Прикарпатська Русь плюс Під'яремна Русь рівняється Україні.
Є ще на світі Біла Русь, Фінляндська Русь, Литовська Русь, Кавказька Русь, Туркестанська Русь, Сибірська Русь, але ці до України не належать.
Столиця України - Київ.
Виконує обов'язки "Матері городов руських".
Батька городов руських не знайдено, але він, безперечно, десь є.Утік своєчасно, наплодивши силу всіляких городенят.
Дядько руських городів - Чернігів, вітчизна св. Федоська Углицького, що його дуб i досі допомагав від зубного болю. Вживають того дуба так: одкусюють од дуба обапола хворим зубом i їдять того обапола до цурки.
Кумувала в Києві Біла Церква, а бабувала Полтава. Житомир на христини книші пік, а Вінниця самогон гнала. Головна річка на Україні - Дніпро, що зветься ще "Руской славы колыбель ".
Населення на Вкраїні - малоросійські хохли.
3вуть їx солопіями. Вони всі в широких штанях. Балакають мужицькою мовою i співають малоросійських пісень з гопаком.
Мужицька мова тепер державна, i всі її повинні знати.
Вона дуже подібна до російської.
По-російському - трест i по-українському - трест. Синдикат - i по-російському i по-українському - синдикат. Тантьєма - так само i по-російському i по-українському.
Так що ризниці майже нема ніякої, i вивчитися тої мови для тих, кому я оце присвячую своє українознавство ,- не тяжко.
От тільки слово процент по-українському не процент, а відсоток. Але зміст його однаковісінький.
А там біржа, золото, червінці, банкноти, стерлінги, долари, це однаково i по-російському i по-українському.
Отже, не бійтесь українізації.
ІІ Для щирих українців
А це лекції для тих, що перецiкавлювалися, перецiкавлюються й перецiкавлюватимуться Україною.
Що є таке Україна?
Ненька-Україна - це держава від Біскайського моря i до пустелі Гобі або Шамо.
3аснувалася вона ще за 5000 років до створення автокефальним Богом світу.
Першу людину звали Остап (не Вишня, бо тоді ще прізвищ не було), а його жінку - Чорноброва Галя.
Під час всесвітньої потопи Ковчега збудував не Ной, а гетьман Дорошенко, що й урятував сім пар чистеньких українців, одну вишневу кісточку, з якої i пішли на Вкраїні вишневі садки; Бровка, що дав потім цілу породу щироукраїнських Рябкiв, Лискiв та Лапкiв; кілька мотків заполочі для вишивання сорочок, шматок полотна, горщик для борщу, кишку для ковбаси, булаву, клейноди й ноти до "Гиля, гиля, cipi гуси..."
Потім того вже на Україні жили Єгипетські фараони, Генріх Наварський, династія Бурбонів, Римський Папа, Іван Калита. Все це були українські гетьмани, що їх свого часу Іловайський затаїв.
Дніпро на Україні найбільша річка, йде вона вiд Мiсiсiпi, через Гольфштром у Синє море. Раніш по Дніпру плавали "Титаники", але треклятущi кацапи випили Днiпро-Славуту, i він трохи ніби висох.
Але то дурниця: тую воду Дніпровую за допомогою Франції з кацапів ми видавимо.
Мова на Україні найкраща, небо найкраще, грунт найкращий, залізниця найкраща; народ найкультурніший.
На північ від України живуть треклятущi кацапи, що годуються виключно українцями.
На Сході поляки, дуже хороший, братній народ.
А далі вже йде Європа, що чекає на українську культуру. Оце невеличкі замітки, що їх нема в жодній історії України і які я хочу нагадати, щоб їх не забули.
Кстати, в чем прелесть бумажных библиотек: полезешь что-то искать-разбирать, а там второй ряд, и под следующую полку книга втиснута, а это предыдущие поколения собирали, а эта книга тут вообще откуда?!
Из вау-шного: сборник повестей и рассказов зарубежных писателей о музыке и музыкантах, 1991; Зюскинд, Танидзаки, Моэм, Шоу, Сгорлон, Хильдесгеймер, Апдайк, Чапек, Гессе и т.д. и т.п.
Но интересно даже другое. Лет так 6-7 назад я купил сборник научно-фантастических повестей и рассказов о музыке, то же издательство, 1989(!)
Связь поколений и времён!
Кстати, не вставь я в пост эту лирику, не пошел бы проверять выходные данные и просто сослался бы на тематическое совпадение (а то и лишь на занятную книгу), не осознав, что это серия одного издательства.
Вот так вот.
Или вот, "Средневековые рыцарские романы о троянской войне по русским рукописям XVI-XVII веков", «Наука», 1972. Офигеть!
Но вообще этот пост писался совсем о другом. За культуру и за политику, так сказать. Вроде и повода особо нет, но сетевые баталии патриотов, националистов, историков, других патриотов-националистов-историков, правильных патриотов-националистов-историков, настоящих — ну, вы поняли — всё равно не стихают, а классика тем и хороша, что вовсе не нужно повода, дабы её вспомнить, классика же. Так что просто пусть будет.
ДЕЩО З УКРАЇНОЗНАВСТВА
I. Спеціально для русотяпів
Кілька популярних лекцій з українознавства спеціально для тих людей, що досі ще цією справою не цікавилися, не цікавляться i не цікавитимуться...
Що таке Україна?
Україною зветься "искони русская земля. - Малая Русь, где все обильем дышет"...
Розляглася вона на просторах Харківської, Полтавської, Чернігівської губерень, Новоросії i Юго-Западного краю.
Це Велика Україна. Крім того, до України ще належать: Червона Русь, потім Прикарпатська Русь, Угорська Русь i взагалі всіляка така Під'яремна Русь.
От, значить, Мала Русь плюс Червона Русь плюс Угорська Русь плюс Прикарпатська Русь плюс Під'яремна Русь рівняється Україні.
Є ще на світі Біла Русь, Фінляндська Русь, Литовська Русь, Кавказька Русь, Туркестанська Русь, Сибірська Русь, але ці до України не належать.
Столиця України - Київ.
Виконує обов'язки "Матері городов руських".
Батька городов руських не знайдено, але він, безперечно, десь є.Утік своєчасно, наплодивши силу всіляких городенят.
Дядько руських городів - Чернігів, вітчизна св. Федоська Углицького, що його дуб i досі допомагав від зубного болю. Вживають того дуба так: одкусюють од дуба обапола хворим зубом i їдять того обапола до цурки.
Кумувала в Києві Біла Церква, а бабувала Полтава. Житомир на христини книші пік, а Вінниця самогон гнала. Головна річка на Україні - Дніпро, що зветься ще "Руской славы колыбель ".
Населення на Вкраїні - малоросійські хохли.
3вуть їx солопіями. Вони всі в широких штанях. Балакають мужицькою мовою i співають малоросійських пісень з гопаком.
Мужицька мова тепер державна, i всі її повинні знати.
Вона дуже подібна до російської.
По-російському - трест i по-українському - трест. Синдикат - i по-російському i по-українському - синдикат. Тантьєма - так само i по-російському i по-українському.
Так що ризниці майже нема ніякої, i вивчитися тої мови для тих, кому я оце присвячую своє українознавство ,- не тяжко.
От тільки слово процент по-українському не процент, а відсоток. Але зміст його однаковісінький.
А там біржа, золото, червінці, банкноти, стерлінги, долари, це однаково i по-російському i по-українському.
Отже, не бійтесь українізації.
ІІ Для щирих українців
А це лекції для тих, що перецiкавлювалися, перецiкавлюються й перецiкавлюватимуться Україною.
Що є таке Україна?
Ненька-Україна - це держава від Біскайського моря i до пустелі Гобі або Шамо.
3аснувалася вона ще за 5000 років до створення автокефальним Богом світу.
Першу людину звали Остап (не Вишня, бо тоді ще прізвищ не було), а його жінку - Чорноброва Галя.
Під час всесвітньої потопи Ковчега збудував не Ной, а гетьман Дорошенко, що й урятував сім пар чистеньких українців, одну вишневу кісточку, з якої i пішли на Вкраїні вишневі садки; Бровка, що дав потім цілу породу щироукраїнських Рябкiв, Лискiв та Лапкiв; кілька мотків заполочі для вишивання сорочок, шматок полотна, горщик для борщу, кишку для ковбаси, булаву, клейноди й ноти до "Гиля, гиля, cipi гуси..."
Потім того вже на Україні жили Єгипетські фараони, Генріх Наварський, династія Бурбонів, Римський Папа, Іван Калита. Все це були українські гетьмани, що їх свого часу Іловайський затаїв.
Дніпро на Україні найбільша річка, йде вона вiд Мiсiсiпi, через Гольфштром у Синє море. Раніш по Дніпру плавали "Титаники", але треклятущi кацапи випили Днiпро-Славуту, i він трохи ніби висох.
Але то дурниця: тую воду Дніпровую за допомогою Франції з кацапів ми видавимо.
Мова на Україні найкраща, небо найкраще, грунт найкращий, залізниця найкраща; народ найкультурніший.
На північ від України живуть треклятущi кацапи, що годуються виключно українцями.
На Сході поляки, дуже хороший, братній народ.
А далі вже йде Європа, що чекає на українську культуру. Оце невеличкі замітки, що їх нема в жодній історії України і які я хочу нагадати, щоб їх не забули.