Мимоходом

[grattoir]

Все эти шутки о "красоте-вроде-уроде" давно уже устарели. Но на днях попал на очередной интересный вариант:

Святослава Вакарчука <...> з його уродинами привітала не тільки Україна, але й весь Світ, йдеться в "Сніданку з 1+1".
Більше читайте тут: http://tsn.ua/glamur/shanuvalniki-vakarchuka-vlashtuvali-yomu-vsesvitniy-fleshmob-u-den-narodzhennya-294063.html (прицепленную сайтом ссылку я убирать не стал). СТБ с его любовью к украинскому языку уже не один, 1+1.


Сегодня выбирался в центр, часа в 2-3. Солнце печет, жара и всё такое. При выходе из метро обратил внимание на большую группу кого-то из охранителей безопасности.
Когда настало время возвращаться, внезапно приятным сюрпризом оказался дождь. И ветер. Вернее, ВЕТЕР. Прекрасное сочетание пыли в лицо и дождевой дроби в спину. Бррр.
Толпа рвется в метро, другая толпа рвется из него. Какой-то мужчина, выходящий мимо меня, продолжает свой разговор и выходит на поверхность:
—....ага...УХ Ё!
Внизу человеческое море. Вход в само метро закрыт, все двери. Перед ними стоит та самая охрана в черном. Перед ними — спрессованная толпа. Дальше под стеночкой пересекающиеся и бурлящие людские речушки.
Минут через 10 начинают кричать "У кого две гривны без сдачи, пройдите к копилке". Через 5 минут начинают передавать по громкоговорителю. Еще через 5 уточняют: "У кого две гривны без сдачи, пройдите к копилке. Копилка возле АПТ (АДП? АТБ?)". Поправляются: "У кого две гривны без сдачи, пройдите к копилке. Копилка возле автомата". И, наконец, совершенствуют до "У кого две гривны без сдачи, пройдите к копилке. Копилка возле крайнего автомата".
Двери открыты и толпа исчезла. Вернее, конечно, переместилась к этим самым автоматам. Что это было, так и осталось для меня загадкой, но полчаса, если не больше, на ожидание пришлось потратить. Что характерно, в Интернете никакой информации об инциденте обнаружить не удалось, не считая вялого обсуждения погоды на городском форуме.

Comments

[grattoir.livejournal.com]

Есть, первый словарь выдает ссылки на Франко и, кажется, Вишню. Но до этого в активной лексике в упор не встречал)
Да. Это я просто к выходу из плоскости. Обычно такие формы ассоциируются с (не)красивостью, а тут, вдруг, совсем из другой оперы корень/слово, притом, что тоже общеизвестно и банально. Ну и форма употребления больно удачная. Если было бы, скажем, "На уродини Вакарчука зробили..." — половина повода терялась бы.

[murnat.livejournal.com]

Ну хто що зустрічав в активній лексиці - це ж дуже залежить від кола спілкування :)
Я це слово не раз чула в Київській, Полтавській областях, правда, здебільшого від людей старшого віку.

А у Харкові взагалі можна почути українську? :)

[grattoir.livejournal.com]

Безумовно, коло спілкування впливає на розподіл багатьох випадкових величин) Ми сьогодні вираховували, у кого серед знайомих більше хлопців, що палять, а в кого — дівчат. А от щодо мови — я дивлюся ТБ. Новини, політичні шоу іноді, фільми українскою, сериалі =) Власне, з новин й узяв привід для поста.

Нууу... Жадана&ко я слухав під Харковом, тож не рахується, однак, кажуть, вони й туди дістаються) Ще є Книгарня "Є", орієнтована на українську літературу, яка проводить відповідні презентації та заходи. А, ще моя добра подруга дуже любить українську мову й проводить особисті тижні спілкування саме нею. Обурюється, коли їй відповідно не відповідають)
Ще кажуть, нібито іноді приїжджають люди з інших міст, але це вже зовсім міфи, звісно =)

[murnat.livejournal.com]

Мова телебачення досить вихолощена - дуже часто в ефірі намагаються використовувати якомога більш загально зрозумілі синоніми і уникають таких-от слів як "уродини". В цьому є свій сенс, проте це не жива мова.

З іншого боку жива мова не дуже чиста )

[grattoir.livejournal.com]

Можливо, але "дуже часто" зовсім не дорівнює "завжди") З моїх розуміння статистики да досвіду. До того ж, тоді б не було першої частини поста, як я казав)

Ой, боюся, якщо звернутися до теми "живої мови", то це буде вже зовсім спірне питання, до того ж класичне, мабуть. Яку мову ще вважати живою, яку вже ні, що є доброго у першій, а що поганого, яку де вірніше застосовувати тощо.

[murnat.livejournal.com]

>>Можливо, але "дуже часто" зовсім не дорівнює "завжди")

Звісно )
СТБ вирішили нагадати людям правопис, який був дійсний до радянських правок. 1+1 загалом намагаються оживляти мову призабутими, але дуже колоритними словами.

Загалом ця тенденція мені імпонує.

[grattoir.livejournal.com]

Мені, чомусь, ні)
Можливо, спрацьовує математичне мислення, можливо, звичка, але результати описаних процесів здаються штучними, неприродними.

[murnat.livejournal.com]

Телебачення саме по собі - штука неприродна.

Але що стосується пригадування призабутих слів і конструкцій - це дає слухачам можливість краще пізнати мову, зрозуміти походження тих чи інших слів, правила словотвору і як результат робить мову носіїв живішою. А знання синонімів взагалі мову збагачує.

Наприклад, ви ж знаєте слово "лелека"? А у цього слова є ще купа синонімів, найпоширеніші з яких "чорногуз", "бусол", "бусько" і т.д. Походження слова "чорногуз" ще й цікаве саме по собі: птах з чорним гузном.

Як на мене, це дуже корисно для пізнання, розширення кругозору.

[grattoir.livejournal.com]

>Телебачення саме по собі - штука неприродна.
В якому сенсі? Етимологічно? Так людська мова теж далеко від природи) Або маєте на увазі, що там все штучне та підпорядковане рейтингам? Зараз таким є усе життя)

>Але що стосується пригадування призабутих слів і конструкцій - це дає слухачам можливість краще пізнати мову, зрозуміти походження тих чи інших слів, правила словотвору і як результат робить мову носіїв живішою. А знання синонімів взагалі мову збагачує.
Перефразую: "Ведь, если слова забываются — значит — это кому-нибудь нужно?" Я не поет і не бачу сенсу у відкопуванні того, що давно й глибоко закопано. Тоді й діалектизми треба згадувати, чому б ні? Теж збагачують мову. Як на мене, звичайній людині не треба плутатися серед умовних "вертольотів", "гелікоптерів" та "гвинтокрилів". А якщо з'явиться необхідність, або це буде поет — є словники, відповідні заходи, програми, тусовка. Хай би вже була одна на всіх українська мова, а потім бажаючі зможуть бавитися з діалектизмами, архаїзмами, іменними правописами тощо. IMHO, звісно.

>Наприклад, ви ж знаєте слово "лелека"?
Так, дякую) Однак якось це проходить повз мене. Не моя сфера інтересів. І це не через мову. Деякий час тому натрапив на тести щодо застарілих слів у російських класиків. Дійшов висновків, що така археологія мені зовсім не близька, за поодинокими винятками.

[murnat.livejournal.com]

Знаєте, у мене в френдах є один український націоналіст, який завжди розмовляв російською мовою і з принципу почав вести блог українською після прийняття закону про регіональні мови.

Так от він перший час любив жалітися на те, що українська мова - бідна, в ній недостатньо синонімів для вираження всіх граней того, що він хоче передати.
При цьому, звісно, він вважав, що українську мову знає.

Я переконана, що таке судження (про буцімто бідність української) - прямий результат того, що люди в більшості своїй займають описану вами позицію, яка дуже гарно передається народною примовкою "моя хата скраю, я нічого не знаю".

На виправдання того френда скажу, що він не відгороджується від пізнання нового, то попервах він мав труднощі, але поступово його знання мови прогресує і досить активно.

Ви справляєте враження людини, котра відкрита до пізнання. То чому ж ваш коментар вище просто кричить "я не хочу знати більше певних меж, я не хочу розвиватися"? Знання мови -це ж теж розвиток.

І, врешті, якщо особисто для вас пізнання мовних нюансів (до речі, я говорила не про архаїзми, а про рідковживані синоніми, як той, з якого почалася розмова) є поза сферою ваших інтересів, то чому ви вважаєте, що всі інші глядачі телебачення теж порвинні не хотіти знати щось нове, навіть якщо йдеться про нові слова? А хтось їх буде засвоювати просто не задумуючись цікаво йому чи ні. Врешті, ніхто не відміняв освітню функцію телебачення. І подача розмаїття мови - це один з аспектів освіти.

[grattoir.livejournal.com]

У Вас дійсно цікаві френди)

Ок. Розпочнемо з того, що я розповідав про окремий випадок, не роблячи ніяких узагальнень. І від того випадку ми вже досить далеко відійшли до абстрактних теорій.
Я не вважаю, що, наприклад, канал, який керується правописом, відмінним від загальновживаного, виконує просвітницьку функцію. Ви бачите "у потенціялі" нові знання для телеглядачів, я — канали і діалекти, орієнтовані на різні області. І поглиблення діалектності як наслідок.
Ви бачите збагачення мови, я — забруднення. Бо межа між рідковживаними словами та тими ж діалектизмами чи архаїзмами — дуже тонка. Тим паче в українській мові. Особливо в Україні. З неологізмами б розібратися, йдучи тонкою стежкою між "академіки сказали :треба" й "народ відповів: традиція".

Мова — тонкий механізм, надто українська. І спроби бозна-кого його поліпшити можуть призвести до протилежних наслідків. Тим більше, якщо ніхто не стежить, чи потрібні нові додатки, чи то є "сміттєва інформація".
Ті ж "уродини", на мене, виглядають непрофесійністю каналу, який дивиться багато російськомовних громадян (На СТБ чи то "Ері" був би зовсім інший контекст). При цьому, звісно, я зовсім не маю на увазі, що мовою не повинні займатися фахівці, розвиваючи її.

Це було стисло щодо філософії.
Тезово:
>Знання мови -це ж теж розвиток.
Є розвиток, якій людині потрібен. Є потрібний ступінь розвитку конкретної галузі. Не можна осягнути неосяжне. Не можно вирішувати за людей, як вони повинні розвиватися. Або як не повинні =) Для цього є або мають бути, повторюю, спеціальні ресурси. На разі я бачу випадковості (приміром, з якої частини країни був перекладач, чи редактор) або якусь філософію замість освітньої функції.

[murnat.livejournal.com]

Ой, як розмова затягується. Тут можна копати довго, але я таки хочу спати, тому пара слів по окремих тезах.

СТБ керується правописом української мови 20-х років, тобто використовують правила читання в т.ч. іншомовних слів, які були загальновживані ДО того як радянська влада не зайнялася правкою словників та правопису таким чином, щоб максимально наближувати українську мову до російської.
Ні про які діалектизми там не йдеться. Це не забруднення мови однозначно. Це наша мова.

Ніхто не заставляє говорити "етер", але особисто я свого часу зацікавилася, чому раптом так? Ці ж правила читання не зі стелі взято. Дізналася багато нового про правописи, вимову, яка нам більше притаманна, про нюанси політики русифікації та історичні деталі. Відразу прояснилося декілька неясних для мене моментів стосовно мови.

>>Є потрібний ступінь розвитку конкретної галузі.

Ну я далеко не мовник і працюю у сфері від мовних проблем дуже далекій )

[grattoir.livejournal.com]

Це одна з нескінченних тем))

>СТБ керується правописом української мови 20-х років
Так, я знаю) Але, майже ні в чому не впевнений до "однозначно". Завжди є "але" =) Якщо повертатися назад у часі, як у нас полюбляє дехто, особливо, коли справа стосується назв, є ризик потрапити у нескінченний цикл. До СССР була Російська Імперія зі своїми циркулярами, а ще були Польша, Австро-Угорщина, та й Котляревського колись ще не було... Отже, є чинний правопис, не харківський. Я не фахівець, щоб казати, кращий він чи ні. Однак, він загальновживаний, так? Тож, може варто йти вже якимось одним шляхом?
P.S. У російській мові (точніше, у деяких індивідумів та в деяких групах) є мода додавати Ъ. Рідко, але влучно, не зважаючи ні на які правила. Бісить. Здається мені, що навіть якби це робили за правилами — дратувало б не набагато менше. Ну недоречно.
При цьому я зовсім не вимагаю заборонити використання "Ъ" та страчувати за це!)

До того ж, я мав на увазі загальні тенденції. Маю сумніви, що ТБ або радіо чітко все перевіряють: це харківський правопис — добре, цей неологізм ще не потрапив у словник — потрібно замінити, це зовсім жаргонізм, а це вже майже професійний термін. Але якщо й так — а судді хто? Де межа — що надає різноманітності, а що засмічує?

>Ну я далеко не мовник і працюю у сфері від мовних проблем дуже далекій )
Під "потребою" я мав на увазі індивідуальні критерії та бажання. Казав зовсім не про "утопію": кожному в зуби потрібне для роботи знання - і вперед, орати на благо Батьківщини =)

На добраніч) Чудових снів!

[murnat.livejournal.com]

"Рідко, але влучно" - я не відразу зрозуміла що ви маєте на увазі.

Це калька з "редко, но метко" але вона не має того ж семантичного навантаження. Можна сказати "подеколи", "зрідка". "Зрідка, але недоречно" - оця фраза буде найкращим змістовим перекладом російського "редко, но метко". Можливо є й примовка, яка є прямим перекладом, але я зараз не згадаю.

Щодо чинного правопису - я точно не пригадую, але якраз в одному з останніх правописів (може й в чинному) ті правила читання іншомовних слів (етер, Атени), які застосовує СТБ теж були включені як можливі, паралельні до звичних нам правил.
Що ж стосується слів типу "уродини", то тут звертаються не до правопису, бо правопис визначає правила читання-написання, а до словників, в яких ці слова таки ж є - ви самі перевіряли. Це рідковживані слова, але вони не є архаїзмами - от в чому справа. І суддя тут або словник, або мовознавець, який практикує і орієнтується у всіх сучасних мовних виданнях.

[grattoir.livejournal.com]

>Можливо є й примовка, яка є прямим перекладом
От і я не згадав аналога. Міг залишити мовою оригіналу, або перекласти. Як на мене, зміст цілком зберігся, "влучно" — теж досить об'ємне слово. "Зрідка, але недоречно" — губиться "вся соль" та половина змісту, "Зрідка, але доречно" — іронія і точність думки. Можливо, "зрідка, але влучно" й буде краще, але це вже зовсім тонкощі пішли, як на моє розуміння мови.

>теж були включені як можливі, паралельні до звичних нам правил.
Якби вони й не були включені, існування не лише телепрограми, але й серйозної літератури, створених за цими правилами (якийсь підручник з "соціялогії" я бачив власними очима), вже доводить, що така мовна версія існує й живе. Як на мене, це питання особистих уподобань. Мені така двозначність не подобається, Вам, як я розуію, навпаки. "Физики и лирики", Гамлети та Робесп'єри =)

>а до словників, в яких ці слова таки ж є - ви самі перевіряли. Це рідковживані слова, але вони не є архаїзмами - от в чому справа. І суддя тут або словник, або мовознавець, який практикує і орієнтується у всіх сучасних мовних виданнях.
Я намагався донести думку, що ця справа (вибір слів для публіки) трохи складніша, ніж вибір за словниками. "Сто шагов назад" — абсолютно вірне словосполучення, але це не врятувало від неприємного анекдоту-тлумачення. І за назвою пісню "Скрип колеса" не всі впізнають з тих, кто її чув =)